«Слово Предстоятеля»: Роблячи себе мертвими для гріха, ми оживаємо для Бога

Блаженніший Митрополит Онуфрій зауважив, що правильно проводити земне життя — це значить «взяти свій хрест і зі смиренням піти дорогою Христовою».

Предстоятель зуважив, що Неділя третя Великого посту називається Хрестопоклонною, і пояснив, що «вклоняючись перед Святим Животворящим Хрестом, ми просимо, аби Господь зміцнив наші стопи, щоб ми і надалі продовжили свій подвиг посту і молитви і наближалися до Христового Воскресіння».

Блаженніший владика також розтлумачив слова Христа, якими Він навчає, як правильно жити на землі.

По-перше, Блаженніший Митрополит Онуфрій пояснив, що значать такі слова Христа в Євангеліє: «Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!» (Мк. 8: 34).

«Господь створив людину, і людина повинна завжди слідувати за Христом, — пояснив він. — Це є той шлях, для якого створена людина і на якому отримає блаженство. Ми повинні кожен взяти свій хрест… Що таке “хрест”? Кожна людина несе свій духовний хрест, що складається з хвороб і скорбот, які є наслідком наших гріхів».

За словами владики, щоб правильно проводити своє земне життя, ми маємо взяти свій хрест і «зі смиренням піти тим шляхом, який Господь вказав нам у Святому Євангеліє».

По-друге, Його Блаженство пояснив наступні слова з Євангелія: «Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже» (Мк. 8: 35).

«Ці слова стосуються мучеників, які постраждали за Христа… Ці слова стосуються кожного з нас, тому що кожна людина, яка хоч трішки противиться гріху, є безкровним муеником… Якщо ми робимо себе мертвими для гріха, то оживаємо для Бога, для вічності… Якщо людина зашкодить своїй душі, то ніякими земними благами не можна цієї шкоди залагодити, тому що ці рани душевні лікуються тільки благодаттю Божою, яка подається тій людині, котра йде дорогою Христовою», — підкреслив Предстоятель.

По-третє, Предстоятель зупинився на наступних словах: «Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими» (Мк. 8: 38).

Владика пояснив, що одні люди борються зі своїм гріхом, а інші — живуть своїми корисливими прагненнями, горді люди, котрі вклоняються не Богові, а собі. «Горда людина подібна до мильної бульбашки, що велика за розміром, а всередині пуста. Гординя — це згусток неправди», — додав він та порадив, що якщо гордець буде сміятися над святою вірою, то треба смиренно, але мужньо показати, що «я йду за Богом».

«Йдімо дорогою Христовою! Відречемося від свого гріховного життя! Ввіримо себе в рукі Божі!..», — заликав насамкінець Митрополит Онуфрій.

«Слово Предстоятеля»: Ми не повинні сподіватися тільки на молитву інших

«Коли згрішаємо, і хтось за нас молиться, то ця молитва допомагає. Але ми не повинні сподіватися тільки на молитву інших, у першу чергу, маємо самі молитися», — Предстоятель.

Предстоятель нагадав євангельську історію про зцілення Спасителем розслабленого (Мф. 9: 1-8) і розповів, чому саме вона нас навчає сьогодні.

По-перше, за словами Блаженнішого владики, вчить тому, що «гріх — це брехня проти Бога, проти себе самого і проти Божого творіння, що нас оточує».

Архіпастир порадив, що робити, якщо ми згрішаємо і хворіємо від гріхів. «Господь подарував нам покаяння, — сказав він. — Ми повинні каятися у своїх гріхах: «Боже, прости мені, що провинився проти Твоїх Заповідей!». Тоді Господь прощає людині гріхи і зцілює тілесні хвороби».

По-друге, за словами владики, ця священна історія навчає нас тому, що людині допомагає не тільки її молитва, а й молитва інших людей за неї.

«Коли я згрішаю, і хтось за мене молиться, то ця молитва мені допомагає. Але ми не повинні сподіватися тільки на молитву інших, ми, в першу чергу, маємо самі молитися. Якщо хтось за нас молиться, і ми до неї додамо свою, нехай немічну, слабку, молитву, то це є велика користь для людини», — зазначив Предстоятель.

Також Блаженніший Митрополит Онуфрій нагадав, що саме в другу неділю Великого посту Церква згадує святителя Григорія Паламу — «тому, що він постом і молитвою стяжав можливість і дар бачити Бога своїми очами, …а піст і молитва — той шлях, що веде до світла Божого».

Його Блаженство зауважив, що в кожної людини бувають світлі дні, коли все навколо здається світлим і радісним, і похмурі дні, коли все навколо здається людині темним і сумним.

«Нічого не змінилося, змінюється людина. Коли людина бачить все красивим, то бачить через світло Боже, яке є в ній самій. Коли людина не бачить тієї краси, то гріх, як окуляри, спадає на очі душевні, і людина все бачить у мороці і сама погано почувається», — пояснив владика і побажав кожному берегти себе від гріха, щоб ми бачили тільки світло Боже, тоді в нас буде мир, щастя і любов.

Сретение Господне

Сретение – это Встреча. Встреча Ветхого Завета с Новым, старости и юности, человека с Богом. Старец Симеон жил 360 лет. Смыслом этих долгих лет стала для старца обещанная ангелом встреча с Господом. Каждый из нас, осознанно или нет, тоже ищет Бога, ждет встречи с Ним. Это самая радостная и самая…

Далее

«Слово Предстоятеля»: Піст є знаряддям, що відновлює в людині Божественну гармонію

В ефірі телеканалу «Інтер» вийшов сімнадцятий випуск щотижневої програми «Слово Предстоятеля», в якій Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звертається з духовною настановою до глядачів.

Предстоятель розповів про буквальний та алегоричний зміст євангельської історії про багатого митаря Закхея (Лк. 19: 1-10) та зазначив, що цією притчею Свята Православна Церква починає готувати віруючих до Великого посту.

Блаженніший владика нагадав, що митар Закхей вважався людьми великим грішником, однак Спаситель увійшов у його дім і промовив: «Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів. Син бо Людський прийшов, щоб знати та спасти, що загинуло!» (Лк. 19: 9-10).

Пояснюючи алегоричний зміст цієї історії, Блаженніший Митрополит Онуфрій зауважив, що смоковниця, на яку зліз Закхей, аби побачити Господа, — «уособлює собою Піст, що допомагає пізнати Бога».

Піст, за словами Архіпастиря, називають і «матір’ю целомудрія», і «духовним мечем, яким усікаються наші духовні пристрасті». «А ще Піст, — підкреслив він, — є тим знаряддям, з допомогою якого людина відновлює Божественну гармонію у своїй природі».

Митрополит Онуфрій також закликав максимально зберігати ту «гармонію, яку Бог вчинив у людині», адже такі люди «і довше живуть, і більш духовно досконалі, і більше люблять Бога». Саме тому, за його словами, Свята Церква закликає нас під час Великого посту утримуватися від скоромної їжі та духовно вдосконалюватися.

«…тільки Божественна гармонія робить людину здатною розуміти Бога… Подивись на себе, хрстиянине, чи маєш ти у собі ту гармонію? Якщо не маєш, то будьмо трудитися, щоб її відновити. Для цього нам Бог подарував Великий піст», — звернувся із закликом до всіх Предстоятель.

«Слово Предстоятеля»: Гріхи предків ми повинні загладжувати своїм життям

В ефірі телеканалу «Інтер» вийшов одинадцятий випуск щотижневої програми «Слово Предстоятеля», в якій Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звертається з духовною настановою до глядачів.

Предстоятель розповів про родословну Христа, від кого Він прийняв плоть і кров людську, та зокрема історію чотирьох жінок, про яких згадується в цих главах Євангелія: Фамарі, Рахаву, Руфі та Урію (Мф. 1: 1-16).

Провівши духовний аналіз цих жінок, Блаженніший владика підкреслив: «Ми бачимо, що всі ці жінки — негативні персони. Святий Дух навчив апостолів вписати в родословну Христа цих жінок із негативним іміджем, із негативним образом. І це говорить про те, що Христос на землю прийшов не тільки, щоб праведників спасти, а щоб спасти всіх людей, щоб грішників зробити праведними людьми, і щоб вони були гідні і здатні вмістити в собі благодать Божу і жити у вічному Царстві Христовому, яке Господь приніс сюди, на землю, яке продовжується у Вічності, коли людина переходить у потойбічний світ».

Насамкінець Блаженніший Митрополит Онуфрій побажав усім Божого благословення.

«Нехай Господь всім нам дає сили, щоб гріхи всіх своїх предків ми своїм життям загладжували і щоб прославляли їх ім’я добрим своїм іменем. Нехай Господь благословить всіх нас!», — сказав Архіпастир.

«Слово Предстоятеля»: Людська гординя є сучасною «духовною проказою»

В ефірі телеканалу «Інтер» вийшов дев’ятий випуск щотижневої програми «Слово Предстоятеля», в якій Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звертається з духовною настановою до глядачів.

Предстоятель розповів зміст Євангельської історії про зцілення Спасителем 10 прокажених мужів (Лк. 17: 12-19) і підкреслив, що ця оповідь навчає нас бути смиренними і вдячними Богові.

За словами Архіпастиря, Господь знову нагадує нам про те, що причинами хвороб людини, перш за все, є «її гріхи». «Людина повинна звертатися до Бога з молитвою, і Бог зцілить всяку хворобу», — додав Владика.

Митрополит Онуфрій звернув увагу на слова Спасителя: «Чи не десять очистилось, а дев’ять же де? Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?» (Лк. 17: 17-18), — і пояснив, що «Бог хоче, щоб людина, отримавши милість від Нього, дякувала Богові». І додав, що саме це відкриває людську душу «для прийняття солодких дарів Святого Духа, що потрібні для земного життя».

Також Блаженніший владика зазначив, що словами «Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!» (Лк. 17: 19) Господь навчає нас смиренню. «Ми маємо себе сховати, а показати, Хто є дійсно наш Творець і Благодійник», — сказав владика.

Предстоятель зауважив, що в наші часи не зустрінеш людину, хвору проказою. Однак, за його словами, в нас є «хвороба духовної прокази». «Це гординя людська, — пояснив Його Блаженство. — Така людина може мати правильні риси обличчя, струнку фігуру, вдягнена в красиві одежі, але від неї йде неприємний духовний запах, неприємний дух, що пригнічує оточуючих і саму людину… Людина не може знайти собі місце, вона наповнена страхами».

Однак, як додав Владика, ми самі маємо вирішити, чи хворі «духовною проказою», і навіть у такому випадку не маємо впадати у відчай, а маємо — змиритися. «Змирися, згадай, що ти — творіння Боже, згадай, що ти належиш Богові. Змирися перед Богом, перед своїм Творцем, який тебе зробив красивим, світлим, благородним. І люби ближнього, змиряйся перед ближнім, як носителем образа Божого… Тоді Господь скаже нам, як тому прокаженому: “Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!”», — підсумував Блаженніший Митрополит Онуфрій.

9 декабря «Слово Предстоятеля»

В ефірі телеканалу «Інтер» вийшов сьомий випуск щотижневої програми «Слово Предстоятеля», в якій Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звертається з духовною настановою до глядачів.

Предостоятель розповів про зміст Євангельської історії про зцілення Спасителем скорченої жінки (Лк. 13: 10-21) та нагадав про те, «наскільки важливо для людини мати правильне поняття про Бога, тому що саме це оберігає нас від таких вчинків, які ображають Бога», і робить нас по-справжньому щасливими.

За словами Блаженнішого владики, всі людські тілесні хвороби мають різне походження. «Людина може захворіти від неправильного користування своїм тілом, — назвав причину хвороби Архіпастир. — Але є ще одна причина: коли Бог попускає хворобу людині для спасіння. Та за будь-якої причини нашої хвороби ми повинні звертатися до Бога і просити в молитвах, щоб Бог нас зцілив».

Блаженніший Митрополит Онуфрій підкреслив, що коли в людини є правильне поняття про Бога, про чистоту віри, то навіть коли вона оступиться, зможе покаятися і миттєво оговтатися. «Тоді я повертаюся до Бога, примиряюся з Богом, як блудний син, і стаю щасливим і благословенним Богом», — додав Владика.

Предстоятель також зауважив, що скорчена жінка була «духовно зв’язаною сатаною», і, за його словами, «таких людей сьогодні дуже багато».

Як зазначив Його Блаженство, ми маємо замислитися над тим, якою людиною є кожен із нас. Ми належимо до тих, хто піклується тільки про земне, розкішне життя, високі посади, а тому — «згорблені лестощами сатани до землі», чи до тих, хто прагнуть до Бога і за все Йому вдячні, а тому — «вільні від пут лестощів». «Тільки та людина, яка вільна від пут лестощів, має у собі мир Божий і має реальне життя, яке не тільки охоплює землю, а продовжується у Вічності, та є щасливою в істинному сенсі цього слова», — резюмував Митрополит Онуфрій.

ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР НА 9 ГРУДНЯ

Православный календарь на 25 ноября

25 ноября Святая Церковь совершает память святителя Иоанна Милостивого, патриарха Александрийского, преподобного Нила Синайского и преподобного Нила Афонского, мироточивого

Православний календар на 18 листопада


18 листопада Свята Церква згадує пам`ять апостолів від 70-ти Патрова, Єрма, Ліна, Гайя і Філолога, мучеників Галактіона та Єпистимії, а також святителя Іони, архієпископа Новгородського

18 ноября «Слово Предстоятеля»

У четвертому випуску Архіпастир розповів про значення достойного несення свого хреста кожною людиною і про хрест, який несе сьогодні наша Церква. Його Блаженство розтлумачив історію про зцілення кровоточивої жінки і воскресіння Спасителем померлої дочки Іаіра (Лк., VIII, 41–56) та пояснив, що таке добро і зло. Предстоятель нагадав, що “у свій час кожен буде давати Богові відповідь за те, що він зробив злого чи доброго”.

Його Блаженство пояснив смиренний вчинок начальника синагоги скорботою, хворобою його дочки.

«Скорбота на духовній мові — це хрест. Цей хрест змирив Іаіра і змусив прийти до Спасителя, вклонитися Йому і запросити в свій дім. Кожна людина, яка живе на землі, має свій духовний хрест. Хрести покладаються на нас для того, щоби дати нам шанс і можливість духовно вдосконалюватися», — сказав він.

У скрутні часи люди особливо звертаються до Бога, бо усвідомлюють, що тільки Господь їм допоможе.

«Сьогодні наша Церква несе свій хрест, — продовжив Блаженніший владика, — який виражається в наріканнях на нас, в неправдах проти нас, в злих словах проти нас, звинуваченнях нас в якихось проступках, до яких ми не маємо відношення. Ми маємо свій погляд на окремі сторони нашої політики, яка сьогодні в нас є по відношенню до нашого народу, до нашої землі. Але ми не являємося ворогами, ані Українського народу, ані Української держави, ані Української влади.

Ми просто маємо свої принципи — духовні принципи, згідно з якими ми живемо. І те, що нас хочуть сьогодні перетворити в політичну організацію під назвою “помісна церква” і т.д. — це та приманочка, на яку Церква не клює. Церква не може бути політичною організацією. Можливо, це модно, і нам сьогодні, можливо, поапладували б в долоні, якщо ми станемо такими — стали б на службі не спасіння людської душі, а на службі якось політичної системи… Але перед Богом ми будемо мати відповідь за це, і навіть історія нас осудить. Тому, що люди знають, що Церква на землі заснована Христом і головою Церкви являється Христос. Її мета, Її служіння — це підготовка людини для зустрічі з Богом у Вічності».

Митрополит Онуфрій нагадав слова Спасителя, які Він адресував не тільки Своїм учням, але й усім нам: «Якщо люди гнали Мене, то будуть гнати і вас. Якщо люди ненавиділи Мене, то будуть ненавидіти і вас. Але не бійтеся, тому що Я переміг світ».

За словом Архіпастиря, таким чином Христос пояснив відношення людей до добра і зла: «Ті люди, які роблять зло і люблять його, ненавидять добро і все, що пов’язано з добром — вони все обливають брудом».

«Ми повинні любити добро і намагатися бути носителями добра, — закликав він, —це буде корисно для всіх — і для нас, і для тих, хто живе поряд з нами. А у свій час кожен буде давати Богові відповідь за те, що він зробив злого чи доброго. За все буде відповідати людина. І це не погроза, це є істина».

Відеозвернення Предстоятеля Української Православної Церкви — щосуботи о 8:40 в ефірі телеканалу “Інтер”, або на YouTube-каналі за посиланням.

 

  • Archives